"Trade in" кормозмішувачів в Україні. Чи це можливо?

Якщо переглянути історію появи кормозмішувачів в Україні, то вони виникли на початку дев'яностих. Ще в 1995 році, за словами Інтернет видань, налічувалося всього до десятка світових виробників кормозмішувачів, але вже за десять років їх кількість зросла в декілька разів, і сьогодні налічується більше ніж 120 виробників. Перші "кормоцехи на колесах" в Україну з'явилися десь у 1998 році і з того часу з кожним роком їх ставало більше і більше. Спочатку це були в основному горизонтальні кормозмішувачі, але з часом ринок перейшов на вертикальні. На даний момент в Україні налічується до 2 тисяч одиниць всіх марок кормозмішувачів. За джерелами статистики, тільки в 2008 році було куплено в Україні біля 230 одиниць різних моделей. А це ж все таки говорить про те, що попит на цю техніку є, і що цей ринок розвивається і буде розвиватися.
Одним із важливих економічних аргументів будь-якої техніки є її довговічність. В Європейських країнах цей аргумент не такий важливий, бо там, як ферми, так і взагалі більшість сільськогосподарських підприємств, досить малі у порівнянні з господарствами нашої країни. При таких умовах сільськогосподарська техніка на їхніх господарствах і працює по 20 років, але у нас не проходить і половини цього часу, бо виконує більші об'єми робіт за менший період. Ті об'єми корму, що за кордоном змішують трьома кормозмішувачами, то у нас — одним. Наприклад ТОВ "Воскобійники" Полтавської області, що має у своїй власності до 3 тис. худоби, використовує один кормозмішувач майже на 5 ферм. Ця техніка їздить з однієї ферми на іншу, щоб устигнути за день погодувати всю худобу. А це в свою чергу великий знос кормозмішувача.
Перше, що зношується в кормозмішувачі, так це шнек, потім бункер. Коли відбувається процес змішування, то корм, маючи у своїй будові тверді компоненти, ту ж саму солому, сіно, стирає метал. І хоч його дія на цей метал досить мала, але якщо кормозмішувач працює кожного дня і сім днів на тиждень, то такий вплив досить легко помітити навіть неозброєним оком. Таке саме відбувається із плугом після оранки. Його робочі органи завжди блистять. Так само і в кормозмішувачі. Метал, який би не ставили, він все одно стирається. Світові виробники ставлять на кормозмішувачі в основному Сталь 52, по наших стандартах — це Ст3. Лише деякі виробники в рамках маркетингових заходах, заявляють, що застосовують для виробництва бункера і шнека іншу сталь, хоча інформацію про "цю покращену сталь" важко знайти.


Довговічність кормозмішувача залежить ще від того, якої товщини листовий метал, форма бункера, шнека. Більшість виробників для виробництва бункера використовують метал товщиною 8 мм, інколи 6 мм. Бункер ребристої форми зношується швидше, ніж круглий. Просто ребристий зношується інтенсивніше на прямих ділянках ребра, а на вигнутих — знос мінімальний. У круглого знос іде рівномірно по всій поверхні.
Дно в основному має товщину металу 20 мм, на малих моделях — 16 мм. Маса корму під своєю масою "тисне" на дно. Тому там відбувається самий інтенсивніший знос.
Шнек із металу товщиною 12-15 мм. Форма шнека також впливає на швидкість зносу. Він маючи у своїй будові гладку вигнуту форму, зношується менше, ніж той, що складається тільки із звареного листового металу і не є вигнутим.
Проблему зносу робочих органів і невідповідність її із зносом інших компонентів, а саме з редуктором і комп'ютерною системою, при інтенсивному використанню кормозмішувача, як у нашій, так і в інших країнах, знають уже давно виробники кормозмішувальної техніки. Тому запропонували заходи по продовженню життєдіяльності шнека і бункера, а в свою чергу і всього кормозмішувача.
Одним із таких заходів є те, що виробники по замовленню та додатковій доплаті клієнта покривають робочі органи бункера шаром металу із Сталі 70, що має в своєму складі малу кількість вуглецю. Для продовження життєдіяльності шнека на його кінці витка "вдягають" сталь Reax 400, що дає змогу зменшувати по краях знос. Це покриття у два рази міцніше за Сталь 52.


Але, як свідчить практика, ці заходи в свою чергу є збільшенням початкової інвестиції в кормозмішувач і тому популярністю ці додаткові функції не користуються.
Економічно підраховано, що при зносі бункера і шнека, а саме 25% вартості кормозмішувача, інші 75% змогли ще б пропрацювати такий самий час. Ось чому деякі фірми дають гарантію на редуктор 5 років, але не дають таку ж саму гарантію на весь кормозмішувач. Само собою зрозуміло, що це може мати гарантію тільки при дотриманні правил експлуатації і регулярному сервісі. В наш час при спрацюванні зношуваних деталей підприємство просто "викидає" кормозмішувач на металобрухт і купує новий, хоча це не зовсім раціональне використання інвестиційних коштів.
Один із можливих варіантів — це заміна відпрацьованих 25% кормозмішувача на нові і тим самим продовжити роботу кормозмішувача.
Заміна бункера і шнека обійдеться від 35 до 65 тис. грн. в залежності від об'єму бункера. Тим самим при правильному догляді за редуктором, такий кормозмішувач зможе ще пропрацювати такий самий період експлуатації, що замінить альтернативу покупки нового кормозмішувача. А це економія в деяких випадках від 200 до 400 тис. грн.
В європейських країнах така практика не розповсюджена із-за того, що маленькі господарства і через 10-15 років куплена ними техніка просто морально застаріла і потребує тільки утилізації або продажу.
Але інколи буває так, що те, що не притаманне для європейських країн, у нашій країні користується попитом і економить інвестиційні кошти.
Для підприємств, що рахують кожну копійку і регулярно говорять про більшу раціоналізацію виробництва молока, це один із факторів економії і в свою чергу більшої рентабельності молочної галузі.

Демидовський Дмитро, ТОВ "Сілокінг-Україна"